Кахлі для печі та каміна ручного формування з розписом

Спершу я їду до печі: обмірюю кожну грань і розкладаю ряди на папері так, щоб по краях не лишалося вузьких обрізків. Далі виготовляю модель і формую кахлі вручну разом із румпою - коробкою на звороті, якою кахля тримається в кладці. Сирець сохне повільно, кілька днів, потім перший випал. Після нього розписую кахлі кобальтом або кольоровою поливою - авторський малюнок чи традиційні мотиви. У другому випалі колір змінюється: кобальт темнішає, зелені й вохристі тони зсуваються, тому перед основною партією я завжди роблю зразок, і тон ми погоджуємо разом.

Чесно про межі роботи: кахлі виготовляю й облицьовую ними я, а саму піч, топку й димар кладе та перевіряє пічник. Тяга, димові канали й пожежні відступи - його рішення. Кахлі я ставлю на термостійкі розчини із запасом на розширення під час нагрівання, інакше ряд потріскається за сезон. Сіточка тріщин у поливі - нормальна властивість цієї техніки, а на печі, яку топлять, шви з часом потребують ревізії.

Терміни називаю реальні: кожен цикл випалу - це повільне нагрівання й охолодження, і поспіх коштує всієї партії.

— обмір печі й розкладка рядів без вузьких обрізків
— ручне формування з румпою, кутові й карнизні елементи
— розпис кобальтом або кольоровою поливою, зразок до партії
— монтаж із перев'язкою, заповненням румпи й затиранням швів
— заміна кількох тріснутих кахлів на старій печі з підбором тону