Художній паркет: модульний щит, розетка, вставки з порід

Будь-яка робота починається з обміру. Перевіряю кути, знаходжу справжню вісь зали й розкладаю малюнок на папері ще до розпилу, щоб розетка стала точно в центр, а фриз біля дверей не закінчувався вузькою смужкою. Модулі збираю в майстерні за шаблоном: дуб, ясен, клен, горіх і груша добираються за тоном і напрямком волокна, бо та сама планка виглядає світлішою чи темнішою залежно від того, як її повернути. Жилки й дрібні вставки контрастної породи припасовую вручну та саджу на клей під пресом.

Дерево рухається від вологості, тож тут я прискіпливий. Матеріал витримується в приміщенні, вологість стяжки міряю приладом, а по всьому периметру лишаю компенсаційні зазори — інакше щит здиметься. Тепла підлога потребує окремої розмови про породу, товщину й повільний режим прогріву. Основу готую під клей, щити стикую без сходинки, потім шліфую в кілька зернистостей. Шліфування дає дрібний пил, олію та лак наношу при провітрюванні, тому на час фінішу мешканцям краще виїхати.

Відновлюю й ділянки старого художнього паркету, добираючи візерунок і породу так, щоб латку не було видно.

— обмір, вісь зали, ескіз розкладки
— щити й розетка в майстерні за шаблоном
— перевірка стяжки, підготовка основи, укладання на клей
— стикування модулів в одну площину
— шліфування, олія або лак, поради з догляду
— термін 7–14 днів, прибирання включено