Театральна бутафорія: пап'є-маше й піна, метал і камінь

Починаю з ескізу й розмови з постановником: що предмет має сказати глядачеві з десятого ряду, як він ляже в руку акторові й скільки разів за виставу його піднімуть. Доки не погоджені силует, розмір, колір і спосіб поводження на сцені, я нічого не ріжу. Далі ліплю форму, обклеюю її пап'є-маше шар за шаром, ріжу й шліфую піну там, де потрібен об'єм, і збираю легкий внутрішній каркас — щоб річ можна було носити цілий вечір і не втомитися до фіналу.

Фарбування — окрема робота. Патинованій бронзі потрібна зелень у заглибинах і протерті до блиску ребра; потертому каменю — сколи, пил у порах і суха матова поверхня; старому дереву — тріщини, сліди інструмента й засмальцьований полиск там, де за нього трималися руками. Вагу та баланс підганяю під руку: порожній келих, який «важить» як литий, читається із зали й не заважає акторові. Роблю скрині, келихи, сувої, короби, вивіски та крамничне начиння, підставки, кронштейни й кріплення, тираж однотипних предметів на масовку, ремонт після гастролей і пакування з ящиками для перевезення.

Чого я не роблю: копій справжньої зброї, нічого, що стріляє, ріже чи метається, нічого з відкритим вогнем і піротехнікою. Реквізит легкий, з м'якими кромками й без гострих кутів, щоб не травмувати актора; матеріали для сцени обробляю складом, який знижує горючість, а вимоги майданчика щодо пожежної безпеки з'ясовую заздалегідь. Важкий предмет на вазі над людьми не підвішую.

— ескіз, погодження з постановником, кошторис і терміни
— ліплення форми, пап'є-маше та піна на легкому каркасі
— фактури під патиновану бронзу, камінь і старе дерево
— підгонка ваги та балансу під руку актора
— підставки, кронштейни й безпечне встановлення на сцені
— тираж однотипних предметів на масовку
— ремонт після гастролей, пакування та ящики для перевезення