Опис послуги
ПерекладПочинаю не з редактора, а з питання, де деталь стоїть і що вона тримає. Треба зрозуміти посадкові місця, сусідні поверхні, температуру й середовище, чи є тертя, як деталь знімають і ставлять назад. Якщо є зразок — заміряю штангенциркулем, різьбовими та радіусними шаблонами, зводжу розміри в окрему таблицю і лише потім відкриваю редактор. Якщо є креслення — спершу читаю його на суперечності: розмірні ланцюжки, що не сходяться, відсутні допуски, не вказана база. Питання ставлю одразу, а не домислюю за автора.
Модель будую одразу під друк, а не під гарну картинку. Товщина стінок рахується від сопла й матеріалу, ребра жорсткості стають там, де деталь інакше поведе, заокруглення — там, де гострий внутрішній кут дасть тріщину по шарах. Орієнтацію обираю рано: вона вирішує, як ляжуть шари і де буде слабка площина, тому підтримки плануються разом із геометрією, а не знаходяться вже на готовій моделі. Перед видачею геометрія перевіряється на самоперетини, вивернуті нормалі, незамкнені поверхні та стінки тонші за друковані — слайсер багато що лагодить мовчки, і дізнаєшся про це вже з браку.
Посадку я не вгадую. Усадка різна в різних принтерів, у різних партій пластику і в різних матеріалів, тому посадкове місце — отвір під вал, паз, засувка — спершу друкується окремим тестовим фрагментом, міряється і правиться в моделі, і тільки після цього на стіл іде деталь повністю.
Що отримуєте:
— вихідник у редагованому вигляді, з деревом побудови: розмір потім можна змінити, а не моделювати наново;
— файл, підготовлений під обраний матеріал, із примітками щодо орієнтації та підтримок;
— тестовий друк посадкового місця до друку деталі повністю — посадка перевіряється, а не обіцяється, бо кожен принтер і кожен пластик дають свою усадку;
— короткий опис прийнятих зазорів і допусків, щоб при передруку на іншому принтері було від чого відштовхуватися;
— чого не роблю: навантажені та відповідальні вузли, деталі гальмівної і підіймальної техніки так не виготовляються, і за таке я не беруся — друкована деталь не дорівнює заводській;
— копії чужих виробів і деталей із захищеним дизайном не моделюю.
Модель будую одразу під друк, а не під гарну картинку. Товщина стінок рахується від сопла й матеріалу, ребра жорсткості стають там, де деталь інакше поведе, заокруглення — там, де гострий внутрішній кут дасть тріщину по шарах. Орієнтацію обираю рано: вона вирішує, як ляжуть шари і де буде слабка площина, тому підтримки плануються разом із геометрією, а не знаходяться вже на готовій моделі. Перед видачею геометрія перевіряється на самоперетини, вивернуті нормалі, незамкнені поверхні та стінки тонші за друковані — слайсер багато що лагодить мовчки, і дізнаєшся про це вже з браку.
Посадку я не вгадую. Усадка різна в різних принтерів, у різних партій пластику і в різних матеріалів, тому посадкове місце — отвір під вал, паз, засувка — спершу друкується окремим тестовим фрагментом, міряється і правиться в моделі, і тільки після цього на стіл іде деталь повністю.
Що отримуєте:
— вихідник у редагованому вигляді, з деревом побудови: розмір потім можна змінити, а не моделювати наново;
— файл, підготовлений під обраний матеріал, із примітками щодо орієнтації та підтримок;
— тестовий друк посадкового місця до друку деталі повністю — посадка перевіряється, а не обіцяється, бо кожен принтер і кожен пластик дають свою усадку;
— короткий опис прийнятих зазорів і допусків, щоб при передруку на іншому принтері було від чого відштовхуватися;
— чого не роблю: навантажені та відповідальні вузли, деталі гальмівної і підіймальної техніки так не виготовляються, і за таке я не беруся — друкована деталь не дорівнює заводській;
— копії чужих виробів і деталей із захищеним дизайном не моделюю.
