Опис послуги
ПерекладПлету на коклюшках вісімнадцятий рік, і кожна робота починається однаково — зі сколка. Малюю рапорт, переводжу його на цупкий картон і обов'язково перераховую під ваш виріб: комірець на горловину 42 см і на 46 см — це два різні сколки, а не один розтягнутий. Надішліть мірки горловини, манжета або низу сукні, і я розкладу рапорт так, щоб мотив зімкнувся рівно й на шві не повис половинчастий квіт. Для серветки рахую від діаметра та від кількості променів, інакше середина стане горбом і жодне прасування її не випростає.
Працюю в обох техніках. Зчіпна, де одна безперервна плетешкова полотнянка веде через увесь малюнок і скріплюється сама із собою в'язальним гачком, добра для рослинних комірців і круглих серветок: зазвичай це шість-дев'ять пар коклюшок плюс пара сканей. Парна, де вся ширина плететься одразу, дає геометричні стрічки й прошви, що вшиваються в сукню смугою, — там на валику водночас тридцять-сімдесят пар і зовсім інша вимогливість до натягу нитки. Нитка — льон номер 40–80, якщо виріб має тримати форму, або мерсеризована бавовна номер 60–100, коли мереживо мусить м'яко лягати по тканині. Що тонший номер, то повільніший хід: щільна парна стрічка йде приблизно півтори-дві години на сантиметр довжини, легкий зчіпний комірець помітно швидше. Я чесно рахую по сантиметрах, а не обіцяю «на око».
Оздоблення важить не менше за плетіння. Кінці заводяться назад у плетешок, а не зав'язуються вузлом і обрізаються. Далі волого-теплова обробка: прання в м'якій воді, розкладання вологого мережива на дошці, наколювання точка в точку за тим самим сколком, щоб воно висохло рівно в намальовану форму, і легке крохмалення — лише там, де виробові потрібна жорсткість. Комірець-стійку крохмалю, серветку під вазу теж, а мереживо, якому належить спадати по сукні, — ніколи. За бажанням сама пришиваю готове мереживо до вашої речі вручну, таким швом, щоб потім його можна було зняти, не пошкодивши ні мережива, ні виробу.
Реставрація — робота окрема й значно повільніша. Беру бабусині комірці, манжети, підзори та подерті серветки: добираю нитку за товщиною і круткою, відновлюю втрачені мотиви за сколком, знятим із вцілілої ділянки, лагоджу обірвані пари та зміцнюю решітку навколо старих лагоджень. Нічого не підклеюю і не замінюю машинною тасьмою.
Що входить:
— розрахунок і креслення сколка за вашими мірками;
— сам сколок, наколотий під конкретний виріб;
— плетіння льоном або бавовною обумовленого номера;
— прання, наколювання за формою та дозоване крохмалення;
— ручне пришивання до вашого виробу за потреби;
— пам'ятка з догляду: як прати, як сушити розкладеним, чому зберігати згорнутим у рулон, а не складеним;
— світлини під час роботи, поки виріб на валику.
Працюю в обох техніках. Зчіпна, де одна безперервна плетешкова полотнянка веде через увесь малюнок і скріплюється сама із собою в'язальним гачком, добра для рослинних комірців і круглих серветок: зазвичай це шість-дев'ять пар коклюшок плюс пара сканей. Парна, де вся ширина плететься одразу, дає геометричні стрічки й прошви, що вшиваються в сукню смугою, — там на валику водночас тридцять-сімдесят пар і зовсім інша вимогливість до натягу нитки. Нитка — льон номер 40–80, якщо виріб має тримати форму, або мерсеризована бавовна номер 60–100, коли мереживо мусить м'яко лягати по тканині. Що тонший номер, то повільніший хід: щільна парна стрічка йде приблизно півтори-дві години на сантиметр довжини, легкий зчіпний комірець помітно швидше. Я чесно рахую по сантиметрах, а не обіцяю «на око».
Оздоблення важить не менше за плетіння. Кінці заводяться назад у плетешок, а не зав'язуються вузлом і обрізаються. Далі волого-теплова обробка: прання в м'якій воді, розкладання вологого мережива на дошці, наколювання точка в точку за тим самим сколком, щоб воно висохло рівно в намальовану форму, і легке крохмалення — лише там, де виробові потрібна жорсткість. Комірець-стійку крохмалю, серветку під вазу теж, а мереживо, якому належить спадати по сукні, — ніколи. За бажанням сама пришиваю готове мереживо до вашої речі вручну, таким швом, щоб потім його можна було зняти, не пошкодивши ні мережива, ні виробу.
Реставрація — робота окрема й значно повільніша. Беру бабусині комірці, манжети, підзори та подерті серветки: добираю нитку за товщиною і круткою, відновлюю втрачені мотиви за сколком, знятим із вцілілої ділянки, лагоджу обірвані пари та зміцнюю решітку навколо старих лагоджень. Нічого не підклеюю і не замінюю машинною тасьмою.
Що входить:
— розрахунок і креслення сколка за вашими мірками;
— сам сколок, наколотий під конкретний виріб;
— плетіння льоном або бавовною обумовленого номера;
— прання, наколювання за формою та дозоване крохмалення;
— ручне пришивання до вашого виробу за потреби;
— пам'ятка з догляду: як прати, як сушити розкладеним, чому зберігати згорнутим у рулон, а не складеним;
— світлини під час роботи, поки виріб на валику.
