Іноземні студенти у США почуваються самотніми

Іноземні студенти у США почуваються самотніми

Оскільки кількість іноземних студентів в американських студентських містечках зростає, нові дослідження показують, що багато студентів, які приїхали до США з-за кордону, мають лише невелике коло близьких друзів в Америці. Студенти з Китаю та інших регіонів Східної Азії говорять про високий рівень незадоволеності якістю особистих стосунків.

У межах нового дослідження понад кожен третій іноземний студент говорить про те, що не має близьких друзів в Америці, і багато хто каже, що хотів би мати більше повноцінних стосунків з американцями.

Студенти з Китаю та інших регіонів Східної Азії повідомляють про меншу кількість дружніх стосунків і більший ступінь незадоволеності, на відміну від решти іноземних студентів.

Результати досліджень міжособистісних стосунків серед понад 450 студентів у 10 різних державних університетах на Півдні та Північному сході Сполучених Штатів підтверджують припущення, висунуті раніше педагогами: багато іноземних студентів (особливо з Китаю) намагаються інтегруватися, влитися в американські класи, а також знайти спільну мову зі студентами, які мешкають у гуртожитках. Як кажуть офіційні представники навчальних закладів, це дається важко як самим іноземним студентам, так і їхнім американським однокурсникам.

«Де як не в коледжі люди можуть зустрічатися, проводити час, заводити нових друзів з інших країн?» - каже Елізабет Гарейс, доцент кафедри теорії комунікації Барух-коледжу, який є частиною Університету м.Нью-Йорк, авторка дослідження.

Стаття, присвячена цьому дослідженню, була опублікована в журналі Асоціації національної та міжкультурної комунікації.

Для того щоб провести дослідження серед студентів, Елізабет, яка, до речі, сама колись приїхала до Сполучених Штатів з Німеччини, звернулася до відділів міжнародних зв'язків у пошуках волонтерів для заповнення онлайн-анкет. Учасники, бакалаври та випускники, які були розподілені за гендерною ознакою, мали вказати кількість своїх близьких друзів серед американців.

Хоча 27 % усіх учасників вказали, що мають 3 і більше близьких друзів серед американців, 38 % заявили, що взагалі не мають тісних дружніх зв'язків з американцями. 17 % мають одного друга, 18 % - двох.

Гарейс виявила важливі відмінності в кількості друзів серед американців, яка залежить від того регіону, з якого прибув студент. Учасники з англомовних країн вказували, що мають 3 і більше близьких друзів в Америці, тоді як понад половина всіх студентів, які прибули зі Східної Азії, відповіли, що не мають друзів-американців (через обсяг дослідження Гарейс аналізувала відповіді, більше спираючись на регіональну ознаку, ніж на кожну країну окремо. Приблизно 30 % респондентів були вихідцями зі Східної Азії.)

Можливо, немає нічого дивного в тому, що студенти з англомовних країн та з країн Північної та Центральної Європи були здебільшого задоволені кількістю своїх друзів і якістю самих дружніх стосунків; студенти ж із країн Східної Азії меншою мірою висловлювали задоволення щодо дружніх стосунків з американцями. Половина студентів із країн Східної Азії, які взяли участь в опитуванні, сказали, що вони не були задоволені кількістю американських друзів, а 30 відсотків учасників взагалі розкритикували якість такої дружби.

Більш того, 38 % іноземних студентів, які взяли участь в опитуванні, не були задоволені кількістю американських друзів у своєму оточенні, а 27 % заявили, що були незадоволені якістю подібних стосунків.

Більшість з опитаних студентів мешкали на території Сполучених Штатів протягом 1-3 років.

Розташування університетів також внесло суттєві зміни в дані, отримані Гарейс: це Нью-Йорк, окраїнні штати північного сходу та Півдня країни. Студенти, які відвідували коледжі північно-східних штатів, були менш задоволені кількістю друзів-американців і якістю дружби з ними, ніж студенти південних університетів. Аналогічно, студенти університетів, розташованих у великих містах і передмістях, були задоволені дружбою з американцями меншою мірою, ніж студенти коледжів, розташованих у маленьких містечках.

Регіональна диференціація може бути зумовлена південною гостинністю, пояснює Гарейс, яка здобула ступінь магістра і докторський ступінь в Університеті Джорджії. Причиною також може бути той факт, що іноземні студенти мають меншу кількість зв'язків з людьми (як на території кампусу, так і за його межами) зі своєї країни чи регіону, і, таким чином, є ймовірність, що вони заведуть американських друзів, сказала дослідниця.

Гарейс попросила пояснити тих респондентів, які висловили своє незадоволення, чому вони зазнали таких труднощів у побудові дружніх стосунків. 46 % вказали на певні внутрішні чинники, такі як сором'язливість або погана здатність спілкуватися англійською мовою, тоді як 54 % опитаних заявили, що за ситуацію, яка склалася, відповідальні американські студенти.

"Мені б хотілося, щоб вони (американці) були більш відкритими і чутливими до інших культур", - написав один студент про своїх американських однокурсників.

Інший сказав: "Я не очікував, що буде настільки важко подружитися з американцями. Як правило, я не знаю, що їм сказати, і я думаю, що вони теж не знають".

«Необхідно проводити більшу кількість досліджень для того, щоб краще зрозуміти, чому деякі студенти щосили намагаються подружитися», - каже Елізабет. Однак дослідниця припускає, що культурні відмінності частково можуть бути джерелом. «Наприклад, Сполучені Штати – країна яскравого індивідуалізму, тоді як в інших суспільствах, особливо в країнах Азії, величезна увага приділяється зв'язкам усередині соціуму та суспільним стосункам. Студентів, вихідців з подібних країн, може трохи шокувати незалежність американців і більш зневажливе ставлення до дружби».

Натомість студенти з країн Європи та англомовних країн можуть мати з американцями більш схожі культурні цінності і, таким чином, легше йти на контакт, вважає дослідниця.

До того ж, певні моделі поведінки можуть мати позитивний зворотний зв'язок, припустила Гарейс. Студенти, родом з культур, у яких цінуються глибокі, міцні стосунки, можуть вважати американську дружбу поверхневою і можуть дружити більшою мірою зі студентами-співвітчизниками. Студенти зі скромними мовними навичками, ймовірно, можуть меншою мірою бути здатними до зближення зі своїми американськими однокурсниками, і навпаки. Навіть така нескладна здатність, як уміння вести легку бесіду, може перешкоджати студентам у зав'язуванні будь-яких стосунків.

Кількість іноземних студентів в американських кампусах збільшується (особливо багато студентів приїжджає з Китаю, і особливо це стосується студентів старших курсів), і подібний поділ ставить у глухий кут багатьох педагогів. В Університеті штату Канзас, наприклад, напруженість у стосунках між студентами з різних країн досягла кульмінації цього року, коли в студентській газеті студентів з Китаю назвали «ворогами». Також була висловлена думка про те, що вони (китайські студенти) та інші студенти, вихідці з країн із зовнішньою політикою, яка є недружньою щодо Сполучених Штатів, не повинні мати можливості здобувати освіту в державних університетах країни.

У відповідь на ці заяви в університеті були переглянуті культурні програми для того, щоб знайти способи досягнення контакту між американськими та іноземними студентами, сказав Марсело Сабатес (виконувач обов'язків ректора Університету з питань міжнародних програм). І все ж була певна користь від інциденту, що стався, сказав пан Сабатес, оскільки він привів ці дві групи до діалогу, чого раніше не було.

В Університеті штату Мічиган збільшення кількості студентів, які прибули лише з Китаю, було "приголомшливим", сказав Пітер Ф. Бріггс, директор Департаменту міжнародних зв'язків і наукової діяльності. «Минулої осені на молодших курсах налічувалося близько 800 студентів з Китаю». Цього року, вважає пан Бріггс, це число збільшиться до 1 000.

Університет щосили намагається знайти способи побудови стосунків між студентами з Китаю та американськими студентами, мотивує комендантів гуртожитків до роботи з іноземними студентами, вибудовує систему китайсько-американських відносин на засадах партнерства; більш того, створюються відеоматеріали про міжкультурні відмінності.

Однак, вважає пан Бріггс, "все ж існує доволі великий поділ у сфері деяких питань."