Реставрація старовинних дзеркал: покриття, край, тил

Кожне дзеркало я починаю з уважного огляду. Дивлюся, наскільки помутніння заходить від країв, де з'явилися чорні цятки корозії відбивного шару, чи є подряпини на покритті та сколи на краю або фасці. Потім знімаю полотно з рами, фотографую кожну ділянку до початку робіт і записую знахідки — так ви точно знаєте, у якому стані річ до мене потрапила.

Одне застереження роблю всім: у справді старовинних дзеркал трапляється ртутна амальгама. Таке дзеркало вдома не шліфують, не нагрівають і не розкривають. Я працюю з ним лише зі спеціальними заходами захисту, а коли випадок цього вимагає — скеровую до профільної організації. Велике дзеркало ще й важке та крихке: його знімають і перевозять удвох, у рукавичках, обклеївши скло плівкою, а вішають назад на кріплення зі значним запасом міцності.

Кажу чесно: повернути старому покриттю вигляд «як нове» найчастіше неможливо. Вибір за вами — зберегти шляхетні плями й зупинити їхнє поширення чи замінити полотно, залишивши рідну раму. В обох випадках я дбайливо очищаю лицьовий бік, зміцнюю та закриваю тил захисним шаром, відновлюю край і фаску там, де дозволяє скло, ставлю правильну підкладку й збираю на м'яких прокладках без жорсткого затиску.

Що входить у роботу:
— огляд, фотофіксація та письмовий опис стану;
— зняття з рами й дбайливе очищення лицьового боку;
— зміцнення та захист тильного боку;
— відновлення краю й фаски, де це можливо;
— за бажанням — нове полотно в рідній рамі;
— підкладка, нові підвіси, збирання з прокладками;
— зрозумілий кошторис, узгоджені строки, обережна доставка.