Опис проєкту
ПерекладКанальна система осушення всього підвалу принципово відрізняється від переносного чи окремого осушувача, який сушить повітря лише в одному приміщенні. Правильно підібраний канальний блок підключається безпосередньо до наявної припливно-витяжної вентиляції будинку (або до окремої мережі повітроводів, прокладеної спеціально для цього завдання), завдяки чому сухе повітря рівномірно розподіляється по всіх зонах підвалу — технічному приміщенні, обробленій житловій частині, пральні та коморах — від єдиного центрального агрегата.
Монтаж починається з розрахунку навантаження: враховується площа підвалу, висота стель, джерела вологи (приямок дренажного насоса, відкритий бетон, вікна на рівні землі) та можливості наявної системи опалення й вентиляції — на основі цих даних підбирається продуктивність осушувача в літрах на добу. Далі монтажник визначає оптимальні точки врізки в магістральні та розподільчі повітроводи, виготовляє перехідні колектори та встановлює заслінки, щоб новий блок міг забирати повітря на рециркуляцію і подавати сухе повітря в загальну мережу, не збіднюючи інші зони будинку, а потім балансує витрату повітря по кожному приміщенню підвалу окремо.
Від агрегата прокладається дренажна лінія — самопливом або через конденсатний насос — до узгодженої точки зливу (трап у підлозі, приямок, зовнішній випуск), із гідрозатвором і зворотним клапаном, які запобігають потраплянню каналізаційних газів і пошкодженню блока при засміченні. На стіні встановлюється контролер-гігростат, що дозволяє власнику задавати й відстежувати цільову вологість; за багатозонної схеми контролер керує моторизованими заслінками, спрямовуючи осушене повітря насамперед туди, де вологість вища за норму.
Типовий монтаж, що включає врізку в повітроводи, електричне підключення, прокладання дренажу та налаштування контролера, займає кілька робочих днів залежно від кількості зон і стану наявної вентиляції, після чого проводиться балансування всієї системи й власнику показують, як користуватися контролером.
Монтаж починається з розрахунку навантаження: враховується площа підвалу, висота стель, джерела вологи (приямок дренажного насоса, відкритий бетон, вікна на рівні землі) та можливості наявної системи опалення й вентиляції — на основі цих даних підбирається продуктивність осушувача в літрах на добу. Далі монтажник визначає оптимальні точки врізки в магістральні та розподільчі повітроводи, виготовляє перехідні колектори та встановлює заслінки, щоб новий блок міг забирати повітря на рециркуляцію і подавати сухе повітря в загальну мережу, не збіднюючи інші зони будинку, а потім балансує витрату повітря по кожному приміщенню підвалу окремо.
Від агрегата прокладається дренажна лінія — самопливом або через конденсатний насос — до узгодженої точки зливу (трап у підлозі, приямок, зовнішній випуск), із гідрозатвором і зворотним клапаном, які запобігають потраплянню каналізаційних газів і пошкодженню блока при засміченні. На стіні встановлюється контролер-гігростат, що дозволяє власнику задавати й відстежувати цільову вологість; за багатозонної схеми контролер керує моторизованими заслінками, спрямовуючи осушене повітря насамперед туди, де вологість вища за норму.
Типовий монтаж, що включає врізку в повітроводи, електричне підключення, прокладання дренажу та налаштування контролера, займає кілька робочих днів залежно від кількості зон і стану наявної вентиляції, після чого проводиться балансування всієї системи й власнику показують, як користуватися контролером.
Інше Різне Готівка, Банківський переказ
