Опис проєкту
ПерекладПроєктую і будую дерев'яні перголи та шпалери під конкретну ділянку — паркан, стіну будинку, доріжку чи окрему зону відпочинку, а не типовий набір з магазину. Діапазон проєктів широкий: від однієї секції шпалери 1,8×2,4 м біля паркану до окремо розташованої перголи 3,6×3 або 3,6×4,2 м на чотирьох-шести стовпах із сіткою балок та ґратчастим або жалюзійним дахом. Матеріал підбираю під клімат і бюджет: модрина чи кедрова дошка — там, де важлива природна стійкість до вологи й мінімум догляду, оброблена антисептиком сосна — де потрібно вкластися в бюджет. Стовпи зазвичай перетином 150×150 мм, балки 50×200 або 50×250 мм, крокви 50×150 мм із кроком 400–600 мм.
Кожен стовп стоїть на власному фундаменті, а не просто в землі. Яму копаю нижче глибини промерзання ґрунту, на дно — шар щебеню для дренажу, стовп фіксую в бетонній основі через оцинкований анкер або опору для стовпа — так деревина не контактує з вологою землею. Для перголи це головна умова того, що каркас не почне розхитуватися й перекошуватися за кілька сезонів. Балки кріплю до стовпів наскрізними болтами, а не цвяхами збоку, крокви вирізаю або саджаю на оцинковані кріплення для чистого й міцного вузла.
Для шпалери полотно роблю ґраткою «в ромб» чи «в квадрат», сіткою з оцинкованого дроту на кільцях-саморізах, або вертикальними рейками з рівним кроком — вибір залежить від рослини: трояндам і клематису підходить легка ґратка, а винограду й гліцинії потрібні міцніші горизонтальні напрямні, які витримають вагу дорослої лози. На перголі крок крокв можна зробити щільнішим або рідшим — від цього залежить, наскільки густа тінь вийде під дахом.
Усю деревину шліфую, знімаю фаски з кромок, кріплення заглиблюю врівень, потім наношу два шари фасадної просочення або вологозахисного складу; модрину нерідко залишаю під прозорим складом з УФ-фільтром, щоб зберігся природний колір. Терміни зазвичай такі: один виїзд на замір і погодження креслення, два-три дні на виготовлення та попередню обробку елементів каркаса, один-два дні на встановлення стовпів і збірку на місці, плюс контрольний виїзд після набору міцності бетону — перевірити кріплення і підправити покриття.
Кожен стовп стоїть на власному фундаменті, а не просто в землі. Яму копаю нижче глибини промерзання ґрунту, на дно — шар щебеню для дренажу, стовп фіксую в бетонній основі через оцинкований анкер або опору для стовпа — так деревина не контактує з вологою землею. Для перголи це головна умова того, що каркас не почне розхитуватися й перекошуватися за кілька сезонів. Балки кріплю до стовпів наскрізними болтами, а не цвяхами збоку, крокви вирізаю або саджаю на оцинковані кріплення для чистого й міцного вузла.
Для шпалери полотно роблю ґраткою «в ромб» чи «в квадрат», сіткою з оцинкованого дроту на кільцях-саморізах, або вертикальними рейками з рівним кроком — вибір залежить від рослини: трояндам і клематису підходить легка ґратка, а винограду й гліцинії потрібні міцніші горизонтальні напрямні, які витримають вагу дорослої лози. На перголі крок крокв можна зробити щільнішим або рідшим — від цього залежить, наскільки густа тінь вийде під дахом.
Усю деревину шліфую, знімаю фаски з кромок, кріплення заглиблюю врівень, потім наношу два шари фасадної просочення або вологозахисного складу; модрину нерідко залишаю під прозорим складом з УФ-фільтром, щоб зберігся природний колір. Терміни зазвичай такі: один виїзд на замір і погодження креслення, два-три дні на виготовлення та попередню обробку елементів каркаса, один-два дні на встановлення стовпів і збірку на місці, плюс контрольний виїзд після набору міцності бетону — перевірити кріплення і підправити покриття.
Дизайн та Мультимедіа Готівка, Банківський переказ
