Опис послуги
ПерекладСкладаю паперовий театр так, як його складали здавна: скринька розкривається сценою, у сцени є портал, завіса, що справді розсувається, і два-три плани лаштунків. У лаштунках прорізані щілини — фігура виїжджає збоку й зупиняється саме там, де потрібно за дією, а не виринає будь-звідки. Корпус клею з товстого палітурного картону й обклеюю папером, портал вирізаю та зміцнюю окремо: саме за цей край дитина береться найчастіше. Розписую пензлем, а не друкую й наклеюю, тому колоди хати, сніг на вулиці та сірі стовбури лісу набрані мазком.
У наборі, який їде з мого столу, десять фігур і три задники. Фігури ріжу з щільного картону, фарбую з обох боків там, де за сюжетом їх доводиться розвертати, і саджаю на дерев'яні держаки. Кінці держаків заокруглені та зашкурені, згори петелька — фігура вішається на гачок, а не лежить купою на дні. Дрібниця на кшталт шапки, кошика чи хвоста не просто приклеєна зверху: вона прошита наскрізь і підклеєна з вивороту, тож доживає до десятої вистави й не залишається в кишені. Задники вставляються згори й міняються за секунду: ліс, хата, зимова вулиця. Сюжети беру з народних казок і байок або роблю за вашою власною історією; героїв сучасних мультфільмів і фільмів не малюю.
Світло — тепла світлодіодна стрічка вздовж рампи, живлення від батарейок, відсік закритий на гвинт. Від цього пункту я не відступаю: папір і картон горять, а свічка всередині такої скриньки — це просто пожежа, якій лишилося дочекатися протягу. Між виставами театр складається пласко й ховається на полицю, а згодом я виріжу до тієї самої сцени другий набір фігур і задників під іншу казку.
— скринька-сцена: портал, робоча завіса, два-три плани лаштунків із прорізами для виходу;
— десять фігур зі щільного картону на держаках із заокругленими кінцями та петелькою для зберігання;
— три змінні задники: ліс, хата, зимова вулиця;
— світлодіодна рампа на батарейках, відсік під гвинт, відкритого вогню всередині не буває;
— друкована пам'ятка: порядок сцен і підказки щодо ведення фігур, без готового тексту п'єси;
— складається пласко, їде в жорсткій коробці із захистом кутів;
— додатковий набір під іншу казку можна замовити пізніше до тієї самої сцени;
— грає дитина під наглядом дорослого; малюкові до трьох років така скринька не підходить.
У наборі, який їде з мого столу, десять фігур і три задники. Фігури ріжу з щільного картону, фарбую з обох боків там, де за сюжетом їх доводиться розвертати, і саджаю на дерев'яні держаки. Кінці держаків заокруглені та зашкурені, згори петелька — фігура вішається на гачок, а не лежить купою на дні. Дрібниця на кшталт шапки, кошика чи хвоста не просто приклеєна зверху: вона прошита наскрізь і підклеєна з вивороту, тож доживає до десятої вистави й не залишається в кишені. Задники вставляються згори й міняються за секунду: ліс, хата, зимова вулиця. Сюжети беру з народних казок і байок або роблю за вашою власною історією; героїв сучасних мультфільмів і фільмів не малюю.
Світло — тепла світлодіодна стрічка вздовж рампи, живлення від батарейок, відсік закритий на гвинт. Від цього пункту я не відступаю: папір і картон горять, а свічка всередині такої скриньки — це просто пожежа, якій лишилося дочекатися протягу. Між виставами театр складається пласко й ховається на полицю, а згодом я виріжу до тієї самої сцени другий набір фігур і задників під іншу казку.
— скринька-сцена: портал, робоча завіса, два-три плани лаштунків із прорізами для виходу;
— десять фігур зі щільного картону на держаках із заокругленими кінцями та петелькою для зберігання;
— три змінні задники: ліс, хата, зимова вулиця;
— світлодіодна рампа на батарейках, відсік під гвинт, відкритого вогню всередині не буває;
— друкована пам'ятка: порядок сцен і підказки щодо ведення фігур, без готового тексту п'єси;
— складається пласко, їде в жорсткій коробці із захистом кутів;
— додатковий набір під іншу казку можна замовити пізніше до тієї самої сцени;
— грає дитина під наглядом дорослого; малюкові до трьох років така скринька не підходить.
