Опис проєкту
ПерекладГоловне — сам штендер. Він має бути достатньо важким і низьким, щоб його не клало вітром: наша вулиця працює як труба, і в сусідів дешева конструкція за один тиждень двічі від'їжджала тротуаром. Водночас виношу його вранці й заношу ввечері я сам, однією рукою, бо другою притримую двері. За розміром мені здається правильним щось близько 60 на 90 сантиметрів на стулку, але якщо це не так — скажіть. Потрібні нормальні завіси згори й обмежувач розкриття: ремінь або упор, щоб ноги не роз'їжджалися далі заданого кута. Знизу по рамі прошу передбачити петлі чи гачки під тягарець — мішок із піском або бак із водою у вітряний день. Плитка в нас стара й нерівна, тож опори мають стояти на кривій поверхні без хитання і не дряпати покриття.
Обидві стулки — крейдова поверхня, яку я переписую щодня. Важливо, щоб вона не лишала привидів від старих написів і не перетворювалася на сіру пляму через місяць протирань; окремо напишіть, чим її мити й чим оновлювати. Дощ конструкція теж має переживати спокійно: вода не повинна потрапляти всередину полотна й застоюватися в завісах, рама не має іржавіти й розбухати. Табличка на фасад простіша, але її фарба й літери не повинні вигоряти на сонці — фасад дивиться на південь і по обіді стоїть під прямим світлом.
Дві умови щодо місця, і вони обов'язкові. Розміщення конструкції на вулиці ми узгоджуємо з власником приміщення та з місцевими правилами для нашого кварталу, тому габарит має вкладатися в дозволену пляму. І на тротуарі штендер не повинен заважати проходу людей, включно з візочками та кріслами, тож компактне розкладання для мене важливіше за велику площу напису.
— обидва вироби готові й привезені до відкриття, орієнтовно за десять днів
— коротка записка про матеріали, вагу, поведінку в дощ і догляд за крейдовою поверхнею
— названі витратні частини, щоб завісу чи ремінь я міг замінити потім сам
— ескіз із розмірами погоджений зі мною до початку виготовлення