Опис проєкту
ПерекладБудую прохідні арки-перголи, які одразу працюють як справжня опора для витких рослин, а не просто декоративний каркас, із якого ліани сповзають за пару років. Робота починається з виїзду на ділянку: заміряю ширину доріжки, оцінюю освітленість і обговорюю, які рослини ви хочете виростити — винограду й гліцинії потрібен значно міцніший каркас і ширший крок сітки, ніж клематису чи однорічному запашному горошку, і всі перерізи конструкції підбираю під рослину, а не навпаки.
Каркас збирається з бруса хвойних порід, обробленого антисептиком, або з кедра, стругтаного й із фаскою по кромках; звід арки — не стиковий пік, а клеєний гнутий ригель, який тримає плавну лінію і не дає тієї тріщини, через яку більшість дешевих арок розсипається за кілька років. Стійки заглиблюються нижче рівня промерзання на бетонні опори з оцинкованими башмаками, що підіймають дерево над землею, — контакт із ґрунтом це головна причина гниття арок, тому жоден несучий елемент не торкається землі напряму.
Для самої поверхні витких пагонів встановлюю зварну або плетену оцинковану сітку, натягнуту в кедрових рейках-тримачах з обох боків арки, з чарункою під рослину (більша для пагонів винограду, дрібніша ромбом для вусиків клематиса). Сітка натягується талрепами, щоб її можна було підтягнути в міру усадки конструкції та росту ліани — саме провисла шпалера призводить до того, що рослина обривається вітром.
З'єднання — шип-паз або накладки з нержавіючої сталі, залежно від проєкту; фарбування — олія для зовнішніх робіт або два шари дихаючої просочення, щоб деревина могла рухатись при перепадах вологості. Перед засипанням опор надсилаю фотографії заливки. Звичайний термін збирання з урахуванням тужавіння бетону — один-два тижні; складніші арки, з подвійним зводом чи лавкою, займають більше часу, а протягом першого року окремо проговорюю обрізку й точки підв'язки, щоб пагони одразу лягли на сітку правильно.
Каркас збирається з бруса хвойних порід, обробленого антисептиком, або з кедра, стругтаного й із фаскою по кромках; звід арки — не стиковий пік, а клеєний гнутий ригель, який тримає плавну лінію і не дає тієї тріщини, через яку більшість дешевих арок розсипається за кілька років. Стійки заглиблюються нижче рівня промерзання на бетонні опори з оцинкованими башмаками, що підіймають дерево над землею, — контакт із ґрунтом це головна причина гниття арок, тому жоден несучий елемент не торкається землі напряму.
Для самої поверхні витких пагонів встановлюю зварну або плетену оцинковану сітку, натягнуту в кедрових рейках-тримачах з обох боків арки, з чарункою під рослину (більша для пагонів винограду, дрібніша ромбом для вусиків клематиса). Сітка натягується талрепами, щоб її можна було підтягнути в міру усадки конструкції та росту ліани — саме провисла шпалера призводить до того, що рослина обривається вітром.
З'єднання — шип-паз або накладки з нержавіючої сталі, залежно від проєкту; фарбування — олія для зовнішніх робіт або два шари дихаючої просочення, щоб деревина могла рухатись при перепадах вологості. Перед засипанням опор надсилаю фотографії заливки. Звичайний термін збирання з урахуванням тужавіння бетону — один-два тижні; складніші арки, з подвійним зводом чи лавкою, займають більше часу, а протягом першого року окремо проговорюю обрізку й точки підв'язки, щоб пагони одразу лягли на сітку правильно.
Дизайн та Мультимедіа Готівка, Банківський переказ
