Опис послуги
ПерекладЯ ріжу штампи вручну — з м'якої гумки для різьблення та з полімерних блоків. Починається все з олівцевого ескізу: малюю мотив у тому розмірі, у якому ви штампуватимете, а потім обов'язково перевертаю малюнок дзеркально. Усе, що вирізане в блоці, на папері з'явиться навпаки, і монограма без дзеркального перенесення читатиметься чужою літерою. Тому рисунок я звіряю двічі, на просвіт.
Потім різьблення. Вузьким кутовим штихелем веду тонкі лінії: літери, вусики рослин, штрихування. Широким півкруглим вибираю тло, щоб штамп не брав фарбу там, де її бути не повинно. Товщину лінії добираю під матеріал: для листівкового паперу можна тонше, а для крафту й картону під пакування лінію треба вести впевненіше, бо пухка поверхня її просто з'їдає. Після чорнової різьби роблю пробний відбиток на тому папері, на якому ви друкуватимете, дивлюся при денному світлі й повертаюся до блоку: залитий кут, закрита засічка, листок, якому бракує повітря. Два-три кола проб і доведення — це норма, саме вони відрізняють чистий відбиток від ляпки.
Готовий блок саджу на шліфовану дерев'яну колодку й ставлю згори мітку орієнтації — маленький відбиток самого малюнка, щоб штамп прикладали рівно, а не навмання. Добираю фарби: пігментні штемпельні подушечки для листівок і обгорткового паперу, текстильні фарби із закріпленням праскою — для бавовняної стрічки й торбинок. Пояснюю, чим і як мити гуму після кольорової фарби, щоб наступний відбиток лишився чистим.
Ріжу тільки декоративне й особисте: орнамент, шрифтові написи, ілюстрацію, особисті монограми. Нічого схожого на офіційні печатки та штампи установ, герби, банківські чи нотаріальні позначки й рукописні підписи не роблю, чужих торгових знаків не повторюю.
Що входить:
— ескіз і дзеркальний рисунок, погоджені до різьблення;
— ручна різьба з гумки або полімеру: один штамп чи набір;
— пробні відбитки й доведення до чистого відбитка;
— монтаж на дерев'яну колодку з міткою орієнтації;
— добір фарб для паперу й тканини та пам'ятка з догляду;
— набір із трьох-семи штампів для листівок, бирок і пакування.
Потім різьблення. Вузьким кутовим штихелем веду тонкі лінії: літери, вусики рослин, штрихування. Широким півкруглим вибираю тло, щоб штамп не брав фарбу там, де її бути не повинно. Товщину лінії добираю під матеріал: для листівкового паперу можна тонше, а для крафту й картону під пакування лінію треба вести впевненіше, бо пухка поверхня її просто з'їдає. Після чорнової різьби роблю пробний відбиток на тому папері, на якому ви друкуватимете, дивлюся при денному світлі й повертаюся до блоку: залитий кут, закрита засічка, листок, якому бракує повітря. Два-три кола проб і доведення — це норма, саме вони відрізняють чистий відбиток від ляпки.
Готовий блок саджу на шліфовану дерев'яну колодку й ставлю згори мітку орієнтації — маленький відбиток самого малюнка, щоб штамп прикладали рівно, а не навмання. Добираю фарби: пігментні штемпельні подушечки для листівок і обгорткового паперу, текстильні фарби із закріпленням праскою — для бавовняної стрічки й торбинок. Пояснюю, чим і як мити гуму після кольорової фарби, щоб наступний відбиток лишився чистим.
Ріжу тільки декоративне й особисте: орнамент, шрифтові написи, ілюстрацію, особисті монограми. Нічого схожого на офіційні печатки та штампи установ, герби, банківські чи нотаріальні позначки й рукописні підписи не роблю, чужих торгових знаків не повторюю.
Що входить:
— ескіз і дзеркальний рисунок, погоджені до різьблення;
— ручна різьба з гумки або полімеру: один штамп чи набір;
— пробні відбитки й доведення до чистого відбитка;
— монтаж на дерев'яну колодку з міткою орієнтації;
— добір фарб для паперу й тканини та пам'ятка з догляду;
— набір із трьох-семи штампів для листівок, бирок і пакування.
