Монтаж рейкових і підвісних стель зі звукоізоляцією

Починаю завжди із заміру. Проходжу лазером по всій кімнаті, записую перепади плити й рахую, на якій позначці стане чистова площина, — висоту підвісу задає найнижча точка, а не середня. Одразу домовляємося, що саме має піти в застельовий простір: вентиляція, труби, проводка, майбутній карниз, — і скільки сантиметрів висоти ви готові віддати. Чесна цифра на цьому етапі дешевша за переробку.

За тишу відповідає каркас, а не панель. Профіль вішаю на вібропідвіси з гумовою або пружинною вставкою, по периметру кладу демпферну стрічку й розв'язую каркас від стін, щоб жоден жорсткий місток не вів від плити до чистового шару. Простір над стелею заповнюю мінеральною плитою потрібної щільності — щільно, без щілин, з підрізкою навколо кожного стакана світильника та кожного проходу труби: один відкритий кут пропускає більше шуму, ніж цілий квадратний метр панелі. Далі йде видимий шар: рейка з алюмінію там, де потрібен строгий рисунок, або касета там, де важливий швидкий доступ нагору. У санвузлі та на кухні беру лише вологостійкі панелі й нержавіючі кріплення.

Світло та доступ планую до того, як клацне перша рейка. Кабель веду в гофрі, драйвери ставлю там, куди дістане рука, а до кожного крана, лічильника чи клапана роблю ревізійний люк у колір стелі, а не прикручую згори пластиковий квадрат. Якщо стеля стикується з карнизом або шторною нішею, позначку задаю заздалегідь, щоб карниз мав власну нішу, а не кріпився до готової поверхні.

Що входить:
— виїзд на замір, лазерна площина й розрахунок висоти підвісу;
— каркас на вібропідвісах із розв'язкою по периметру;
— мінеральна плита над стелею та обхід комунікацій;
— рейкові або касетні панелі, вологостійкі для вологих зон;
— вбудовані світильники, гофра, ревізійні люки, шторна ніша;
— прибирання та приймання роботи при увімкненому світлі.