Стаття

Опис роботи:
Діти - як багато в цьому звуці для серця нашого злилося. У сьогоднішньому світі не все так гладко зі створенням сім'ї і зокрема з народженням дитини, бо сьогодні молоді люди віддають перевагу кар'єрі та власному добробуту перед сім'єю. Жінки останнім часом залишають дітей своїм чоловікам і нерідко повністю покидають сім'ю заради власного добробуту, забуваючи, що з плином років дитина зовсім не захоче не лише бачити свою маму, але й зовсім її знати. А в мами з часом проявляться материнські інстинкти, але вже буде пізно, ох як пізно. Скажімо так, у колишнього чоловіка вже давним-давно нова сім'я, і діти чи дитина зовсім не хочуть знати свою біологічну маму, а та своєю чергою через свою минулу дурість готова хоч у петлю лізти, аби все повернути назад, а вже досить-таки пізно. Дівчата, замисліться над цими словами, автор сам пройшов через це. І ніколи не забувайте, що діти по суті своїй егоїсти, так, хоч як дивно для вас це звучить, але це так. Вони вважають, що все належить їм і тільки їм, причому батьки в цьому списку в перших рядах. Діти дуже злопам'ятні, бо вони відкриті для всього, але тут хтось із сім'ї на їхню думку зраджує, і зраджує їх на їхню ж думку назавжди. Ні, вони не маленькі монстри, але все ж так воно і є, це взято з життя і так само з власного досвіду виховання дитини без дружини. Батьків-одинаків стає все більше, але часто закон не на їхньому боці, доводиться щось доводити, переконувати, показувати на ділі, причому це зробити досить складно, бо батько-тато, а тут мама, якій цього робити по суті не потрібно з тієї простої причини, що вона мама і жінка. Трохи заплутано, але якщо вдуматися, то якщо сім'я не розпадається, то все чудово. Жінки скажуть, що ось ви, чоловіки, теж нітрохи не кращі, і гуляєте, і п'єте, і взагалі… А ви, пані, ніколи не замислювалися над тим, що ми, чоловіки, теж живі люди і так само, як і ви, потребуємо не лише уваги, та й не стільки її, а банального розуміння. Що відбувається з нами, коли в нас щось не так? Щось недобре, тож підтримайте, допоможіть порадою, адже дружина чи наречена має бути не лише дружиною чи нареченою, але також і другом, до якого ми, чоловіки, хочемо звернутися в першу чергу, почути нехай не те, що треба, а часом і не зовсім потрібна ваша порада, але ось чітке розуміння того, що вам не байдуже, для нас дуже важливо. Відчувати вашу підтримку та увагу в першу чергу для нас, чоловіків, дуже важливо. Діти все це бачать і перетравлюють по-своєму, у них свій світ, своє бачення цього життя, і ми, батьки, для них найперші провідники, ось як ми поводимося в тій чи іншій ситуації, діти оцінюють і роблять свої висновки, нехай вони на наш погляд помилкові, але це їхні судження, їхня логіка, і оцінка наших дій. А ми, дорослі, часом поводимося неадекватно, і це ще м'яко сказано. Є правильне прислів'я - дитину треба виховувати, поки вона лежить упоперек лавки, ось як ми її виховаємо, таке ставлення до себе і отримаємо надалі, а тут хтось іде із сім'ї заради власного добробуту, наплювавши на всі сімейні цінності загалом. Чи так нам важливі ці матеріальні цінності? Будинки, машини, рахунки в банках, брюлики, і т. д. Навіщо? спитайте себе, адже на той світ усе це з собою не забере ніхто з нас, нам треба не матеріальні цінності передавати у спадок, а виховання як духовне, так і людське. Закласти у своїх дітей повагу до старших, любов до своєї батьківщини, якою б вона не була, почуття відповідальності, взаєморозуміння, любові нарешті, шанувати і поважати сімейні традиції та сім'ю загалом. Ось основа фундаменту у вихованні дітей, а не комп'ютерні ігри і їм подібні. Що ми отримаємо з наших дітей, коли мама пішла у вільне плавання, тато розривається між роботою і вихованням дітей? Він не зможе повноцінно замінити сім'ю загалом, він тато, він чоловік, і йому складніше самому просто тому, що, припустимо, мама може сидіти вдома і займатися дітьми, тоді як глава сімейства зобов'язаний займатися здобуванням коштів для своєї сім'ї. А тут йому доводиться вирішувати одразу кілька проблем, що звалилися на його голову, ті проблеми, які він вирішував зі своєю дружиною разом, ну ось як пояснити доньці-підлітку, що таке місячні і як себе поводити в цій ситуації і що вжити? Це я для порівняння навів. Батько, звісно, пояснить, але ніколи не покаже, а мама й показати доньці може що до чого. Вона жінка, а донька майбутня мама і має все знати про свій жіночий організм і навчитися давати собі з ним раду як належить. Для когось усе це занадто перебільшено і надумано, але все це, повторюся, взято з власного досвіду. Тож замисліться, дорогі жінки.