Вступ
У наш час дуже широке поширення отримала технологія хмарних обчислень. Популярність цієї технології визначається великою кількістю ІТ-постачальників, серед яких такі компанії, як IBM, Microsoft, Intel, Google, HP та NEC. Свій розвиток хмарні технології почали з появи на ринку у 2008 році під терміном «cloud computing». На сьогодні хмарні обчислення дозволяють запускати застосунки через інтернет за допомогою спеціальних обчислювальних ресурсів, керованих провайдером. Існує три основних способи надання хмарних обчислень: IaaS, PaaS та SaaS.
IaaS розшифровується як Infrastructure as a Service і означає Інфраструктуру як сервіс. Цей вид послуги дозволяє використовувати повноцінний сервер із виділеним обсягом даних та унікальною адресою у віртуальному просторі. PaaS розшифровується як Platform as a Service і означає Платформу як сервіс. Цей вид послуги дозволяє використовувати віртуальний сервер, на який встановлено операційну систему та необхідні програми. SaaS розшифровується як Software as a Service і означає Програмне забезпечення як сервіс. Цей вид послуги дозволяє використовувати окремі програми через інтернет. Використання цих категорій дозволяє користувачеві використовувати вже налаштоване підтримуване обладнання без витрат на апаратне та програмне забезпечення.
Переваги та недоліки технології хмарних обчислень
Усі категорії хмарних обчислень мають неоціненну перевагу в доступності з будь-якої точки планети за наявності інтернету, комп'ютера та браузера. Для отримання доступу необов'язково мати дорогий комп'ютер, будь-яка інформація зберігається та обробляється на віддаленому сервері, а доступ до неї відкривається через веб-інтерфейс.
Використання технології хмарних обчислень дозволяє отримувати доступ до своєї інформації з будь-якого місця у будь-який час. Дані автоматично копіюються провайдером та шифруються, що дозволяє користувачеві не турбуватися про збереження та конфіденційність інформації.
Провайдер надає цілодобову підтримку віртуальних машин та різні тарифні плани для будь-якого потрібного рівня. Зазвичай сервери середньостатистичних компаній завантажені на 10-15%, в інший час, за винятком рідкісних моментів, ресурси простоюють. Технологія хмарних обчислень дозволяє перерозподіляти витрати та не переплачувати додаткові витрати на обладнання та його обслуговування. Апаратні ресурси оплачуються строго за фактом споживання, що дозволяє замовнику не купувати та не орендувати обладнання, а використовувати віртуальні ресурси в міру потреби.
Оплата програмних ресурсів також має гнучку систему. Замість пакетів програмного забезпечення компанією купуються окремі програмні продукти для кожного окремого локального користувача. Вартість версій продуктів для хмарних обчислень значно менша за вартість застосунків для персональних комп'ютерів. Також існує можливість погодинної оплати програмного забезпечення, що дозволяє економити грошові ресурси при рідкісному використанні. Також хмарне використання програм позбавляє від витрат часу на встановлення, оновлення та технічну підтримку.
Постачальники програмного забезпечення також мають економічну вигоду від хмарного надання ресурсів. Утримання великого однорідного дата-центру обходиться вигідніше, ніж того самого обсягу дрібніших різнорідних. Також при розподілі одного сервера для кількох користувачів відбувається згладжування навантаження, оскільки дуже низький шанс одночасного пікового навантаження.
Крім іншого, хмарні технології є ефективним інструментом розширення каналів продажів та підвищення прибутку для незалежних виробників програмного забезпечення у формі програмного забезпечення як послуги. Подібний підхід організовує динамічне надання послуг, за якого користувачі оплачують факт надання послуг та регулюють обсяг споживаних ресурсів залежно від особистих потреб.
Для використання хмарних обчислень не потрібна купівля та налаштування обладнання й програмного забезпечення. Зменшення кількості фізичних серверів покращує процеси їх обслуговування. У будь-який момент запуску користувачем будь-якого програмного продукту є повна впевненість у встановленні останньої налаштованої версії програми без необхідності перевстановлення та оплати оновлень.
Хмарні обчислення також пропонують користувачам додаткові інструменти роботи, такі як спільна робота з документами. При використанні цього інструменту немає необхідності у пересиланні нових версій файлу та послідовному редагуванні. При використанні хмарних сервісів усі зміни, створені одним користувачем, миттєво відображаються в інших користувачів.
Хмарні інструменти мають стандартні відкриті інтерфейси прикладного програмування API, через які розробляються застосунки та зв'язуються між собою.
При розробці застосунків зі складною структурою хмарні обчислення дозволяють використовувати необмежену кількість обчислювальних ресурсів у міру необхідності. Надання цих ресурсів обмежене лише можливостями хмари. Складніші завдання, що виконуються користувачами, отримують більшу кількість пам'яті та обчислювальної потужності в ті моменти, коли це необхідно. Використання цього інструменту дозволяє запускати кілька копій застосунку для тестування та налагодження, масштабованість віртуальної машини дозволяє робити це практично миттєво.
Так само як і обчислювальні ресурси, обсяг доступної пам'яті при використанні хмарних технологій також має можливість збільшуватися в міру необхідності. При зберіганні даних у хмарному сервісі користувачі не обмежені обсягом дискового простору, оскільки обсяг хмари обчислюється мільярдами гігабайтів доступного місця.
Усі ці переваги хмарних технологій є зручним інструментом для створення стартапів програмного забезпечення. У розробників не виникає необхідності у придбанні апаратного та програмного забезпечення та його підтримці.
Проте у технології хмарних обчислень також є й недоліки. Найзначнішим із них є необхідність постійного з'єднання з інтернетом. Без мережевого з'єднання відсутній доступ до необхідних для роботи документів та програмного забезпечення. Окрім простого доступу, деяким програмам необхідна висока швидкість з'єднання з великою пропускною здатністю. За відсутності якісного зв'язку хмарні програми можуть працювати повільніше, ніж настільні застосунки на персональному комп'ютері. Саме цей недолік є основною перешкодою для розвитку хмарних технологій в ІТ-середовищі Росії.
Теоретично також під загрозою може опинитися безпека хмарних даних. Не всі дані можна довіряти сторонньому провайдеру, не тільки для зберігання, але й для обробки. Також дані можуть бути перехоплені при передачі їх провайдеру. Окрім конфіденційності, також можуть виникнути юридичні проблеми, наприклад пов'язані з виконанням вимог захисту персональних даних.
Важливий аспект доступу держави до даних. За законом, держава, на території якої зберігаються дані, має повноправний доступ до інформації. Наприклад, за законами США, провайдер навіть не має права розголошувати факт передачі конфіденційної інформації державі будь-кому, окрім своїх адвокатів.
Існує кілька варіантів вирішення цієї проблеми. Одним із них є попереднє шифрування даних до відправлення їх у хмарне сховище. Коли користувачем хмарного ресурсу є компанія, у списку питань інформаційної безпеки окремим пунктом прописується спосіб використання хмарних технологій.
Деякі провайдери самостійно впроваджують послуги з шифрування даних.
Ще одним суттєвим недоліком є обрізана функціональність хмарних застосунків. Для використання основного функціоналу через веб-інтерфейс багато застосунків позбавляються додаткових інструментів роботи. У деяких хмарних програмних продуктах функціонал практично ідентичний настільним, а в деяких суттєво програє за багатьма параметрами. Так, наприклад, настільний Microsoft Excel має набагато більше функцій, ніж таблиці Google Docs або застосунок Office web application.
При виборі провайдера хмарних сервісів насамперед варто замислитися про довгостроковість. Робота з будь-яким провайдером передбачає повну довіру всіх ресурсів та вибору способів обробки інформації. Провайдер може робити помилки, не робити своєчасних резервних копій, не проводити обслуговування свого апаратного забезпечення. Також обмежується свобода вибору будь-якої версії програмного продукту, окрім останньої.
Х'ю Маклеод у своїй статті «Найкраще охоронюваний секрет Хмар» заявляє, що хмарні обчислення ведуть до створення величезної, небаченої раніше монополії. Агрегування ресурсів у одного найпопулярнішого провайдера могло б призвести до непомірної влади цієї корпорації. Але на сьогодні вже існує кілька корпорацій, що завоювали довіру та конкурують одна з одною, таких як Amazon, Google та Microsoft, і жодна з них не має домінування
Висновок
На завершення можна зазначити, що активне використання технології хмарних обчислень не є вирішенням усіх проблем у сфері інформаційних технологій.
Хмарні обчислення є радше не новим принципом використання інформаційних технологій, а результатом конвергенції у процесі розвитку низки технологій, таких як високошвидкісні мережі, високопродуктивні процесори та віртуалізація.
Необхідність переоцінки інвестицій у сфері інформаційних технологій у сьогоднішньому економічному становищі є додатковим фактором, який спонукає компанії досліджувати можливості хмарних обчислень щодо зниження витрат. Але небажано, щоб організації обирали виключно хмарну інфраструктуру, покладаючись тільки на різні приватні та загальні хмарні архітектури та послуги, - насамперед з міркувань персоніфікації, готовності та безпеки інформаційних систем. Постачальники послуг хмарних обчислень та великі підприємства, які бажають розгорнути ефективну хмарну інфраструктуру, можуть отримати переваги.
